вівторок, 9 січня 2018 р.

Як підготуватися до землетрусу?


 Питання, актуальність якого в Туреччині напевно ніколи не зникне, адже значна частина території країни знаходиться в зоні підвищеної сейсмічної активності. Землетруси тут стаються регулярно, але населення все одно не є достатньо підготованим. Хоча й не можна сказати, що роз'яснювальна робота не ведеться. Навпаки, з боку освітніх закладів усе так, як має бути: саме в школі діти отримують базові знання щодо правил поводження в надзвичайній ситуації. Одна річ дивує — якось не доводилось бачити, щоб і батьки сприймали це серйозно.  Інколи мені здається, що природній турецький фаталізм дозволяє їм з спокійною совістю жити в очікуванні катастрофи, ніяк не готуючись до неї.

 Щоправда, слід зазначити, навіть якщо виконати всі рекомендації експертів, з великою вірогідністю в годину Х все одно виявишся недостатньо підготованим. Однак витрачені сьогодні мінімальні зусилля можуть завтра врятувати життя вам і вашим рідним в критичній ситуації.

В чому полягає загроза 



 На межі тектонічних плит утворюються розломи, один з яких розташований на дні Мармурового моря в безпосередній близькості до найбільшого міста країни. Саме Північно-Анатолійський розлом являється джерелом небезпеки для багатомільйонного мегаполісу. При чому питання полягає не в тому, чи буде в Стамбулі землетрус, а в тому, коли саме і якої сили. Експерти вже зараз прогнозують не менше 7,5 балів, а це означає повторення страшної літньої ночі, коли цілі райони міста опинилися в руїнах. Нагадаю, Ізмітський землетрус, що стався 17 серпня 1999 року, забрав більше 18000 життів.

Превентивні заходи і перші дії під час землетрусу

 Перш за все, хотілося б зазначити, що купуючи будь-яку нерухомість взагалі в Туреччині і в Стамбулі зокрема, слід спочатку поглянути на карту сейсмічної активності (deprem haritası). В деяких районах житло саме тому і коштує дешевше, що вони вважаються сейсмонебезпечними. Не менш важливим є і сейсмостійкійсть кожної окремої будівлі. Тобто не лише ваш будинок має бути зведено з дотриманням усіх норм, а й сусідні будівлі також. Ще одним фактором, що може стати вирішальним в надзвичайній ситуації, є близьке розташування відкритих, відносно віддалених від багатоповерхових споруд  майданчиків. В Стамбулі з його щільною забудовою інколи доволі проблематично знайти таке місце. 


Тож розглянемо, з чого можна розпочати підготовку:

1. Огляньте власну оселю. Усі шафи мають бути прикріплені до стін, дверцята — надійно закриватися, а на відкритих верхніх полицях не повинно знаходитися важких, скляних предметів тощо. Тобто вази, статуетки, праска чи посуд потенційно несуть в собі небезпеку.  Біля ліжка також не має бути нічого, що при падінні може вас травмувати. Важкі картини та фоторамки, дзеркала і таке інше краще не розміщувати в спальній зоні та в дитячих кімнатах. Коридори та вихід з квартири/будинку не мають бути захаращені.

2. Слід розраховувати на будь-який розвиток подій: в найгіршому випадку доведеться екстренно покинути приміщення в нічний час в холодну пору року. Зайва секунда може врятувати життя вам та вашим близьким. Тому обов'язково близько до вихода слід зберігати заздалегідь підготовану тривожну валізу. Варто також не забути прихопити верхній одяг, не будуть зайвим і покривала чи ковдри.

3. Пропрацюйте в сімейному колі різні сценарії надзвичайної ситуації — слід мати приблизний план дій у випадку, якщо це станеться в будній день, коли всі на роботі/навчанні, вночі чи за відсутності дорослих вдома. Вивчіть план будівлі, розташування запасних виходів та безпечні шляхи евакуації. Важливо подбати і про безпеку оселі, покидаючи її: за можливості перекрити струм, газ і воду.

4. Потрібно обрати найближче безпечне місце — бажано відкритий майданчик подалі від багатоповерхівок і ліній електропередач — підійде парк, стадіон тощо. Дізнайтеся, де у вашому районі знаходиться контейнер з речами першої необхідності. Домовтеся про розподіл обов'язків під час евакуації, точку спільного збору тощо. Старші діти мають орієнтуватися на місцевості, а молодші — слідувати вказівкам дорослих/вчителів/вихователів.
Deprem konteyner

5. Переконайтесь, що ви вмієте користуватися вогнегасником і зможете надати першу медичну допомогу при травмах. Зформуйте аптечку таким чином, щоб можна було самостійно протриматися деякий час, враховуючи ситуацію, коли не буде можливості звернутися в лікарню.

6. Коли почнеться землетрус, найважче буде зберігати спокій. Але це важливо для вашої безпеки. Найкраще звісно покинути будівлю якнайшвидше, однак якщо це не можливо, слід залишитися всередині, знайти безпечне місце подалі від вікон і шаф. Зазвичай це отвори капітальних внутрішніх стін та кути, утворені ними. Слід пам'ятати, що найчастіше завалюються зовнішні стіни будинків. Не варто користуватися ліфтом. Сходи теж можуть виявитися небезпечними.

 Якщо землетрус застав вас на вулиці, треба триматися подалі від будівель, дерев, ліній електропередач.
В громадських місцях найважче уникнути паніки, тому слід пам'ятати, що натовп може бути не менш небезпечним, ніж сам землетрус.

 Якщо під час землетрусу ви знаходитесь в машині, варто зупинитися і припаркувати її на узбіччі. Краще залишитися всередині до кінця поштовхів. Але  знову ж не варто забувати про лінії електропередач, мости, наземні переходи тощо.


Відслідковувати поточну сейсмологічну ситуацію в регіоні можна на сайті Інституту моніторингу землетрусів та цунамі.

І наостанок хочу порадити кілька фільмів, знятих на основі реальних подій:
- Землетрус, 2010, Китай — про землетрус 1976 в Таншані
- Неможливе, 2012 — про цунамі 2004 рокув Тайланді
 Звісно, на цю тему знято набагато більше стрічок. Навіть у  попкорновому блокбастери «Розлом Сан-Андреас» є непоганий приклад того, як підготована людина може пережити природню катастрофу. Але ці дві історії мене вразили. Дуже раджу переглянути.


Читайте також:


Річниця Ізмітського землетрусу 

пʼятницю, 1 грудня 2017 р.

Куди піти в Стамбулі у грудні



 На календарі нарешті перше грудня. І хоч надворі ніяких ознак того, що зима дійсно наступила, не спостерігається, це означає, що по-перше, «наближається свято», а по друге, треба вже якось починати до нього готуватися. Поки в голові лунає мелодія з відомого рекламного ролика, та спонтанно виникає бажання передивитися "Один вдома", спробую відповісти на запитання: де саме в Стамбулі шукати святковий настрій? 
 Ось деякі стамбульські локації та події, які я традиційно відвідую щороку в передсвятковий час.

IWІ Winter Festival

 Щорічний Різдвяний благодійний фестиваль, який влаштовує організація "The International Women of Istanbul", звісно не зрівняється по масштабам з ярмарками, що є невід'ємною частиною свята в західній Європі. Але тим не менше для мешканців Стамбула фестиваль є прекрасною нагодою ознайомитися з різдвяними традиціями, скуштувати страви різних країн світу, придбати hand-made сувеніри та подарунки. А на дітей також чекають різноманітні розваги, ігрова зона та звісно ж подарунки від Санта Клауса.

Фото з минулорічного фестивалю можна переглянути тут.






День святого Миколая

 Проведення цього дитячого свята  — гарна традиція української громади Стамбула. Щороку спільними зусиллями діаспори та представників консульства України в Стамбулі до діток  вже кілька років поспіль приходить добрий святий, батьківщина якого, до речі, знаходиться на півдні Туреччини, а саме в місті Демре.




Церква св. Антонія Падуанського

 Найбільший в Стамбулі католицький храм знаходиться на вулиці Істікляль. Мало який турист, гуляючи головним проспектом міста, омине своєю увагою цю неймовірно гарну будівлю. Та й місцеві жителі також часто зазирають сюди, особливо напередодні різдвяних свят заради селфі з ялинкою))) Прикрашають храм до свята дійсно розкішно, там завжди панує особлива атмосфера, тому я обов'язково намагаюся потрапити туди напередодні Різдва.





Ринок Еміньоню

 Величезний вибір ялинок, іграшок та іншого святкового краму можна знайти на ринку в Еміньоню. Там же я купую все для святкової випічки - формочки для імбирного печива, прикраси, мастику тощо.
 Окрім того, неподалік Нової мечеті знаходиться ще одне місце, пік популярністі якого теж припадає на грудень. Це лотерейний кіоск Німет абли. Довжелезним чергам, що вишиковуються тут перед Новим роком, позаздрить будь-яка Чорна п'ятниця. Справа в тому, що одна з міських легенд Стамбула оповідає, якщо купити квиток національної лотереї Milli piyango саме в тітоньки Німет, то неодмінно виграєш.


Єврофлора

 У великих супермаркетах, мережах Кочташ та Баухаус також можна придбати різні новорічні прикраси, а якщо пощастить, навіть живу ялинку. Однак  чи не найкращий вибір святкових декорацій предсталено у флористичному магазині Єврофлора в Кягитхане.
Cevahir Avm







Metro gross market




Читайте також:

Новорічний Стамбул

Різдвяний благодійний фестиваль

Шопінг в Еміньоню

Грецька православна церква Святих Архангелів

Церква св.Антонія Падуанського

понеділок, 2 жовтня 2017 р.

Магія древніх тюрків

Дерево бажання, Кападокія
 Здавалося б, магії в сучасному, керованому технологіями світі, зовсім не місце. Хіба що може десь в африканських нетрях чи на Гаїті. Але це не так. Усі ми і досі щодня виконуємо магічні ритуали, часто навіть не підозрюючи про справжню сутність звичних речей. Деякі з них існують в свідомості майже рівні рефлексів: постукати по дереву, наприклад, чи сплюнути через ліве плече. І якщо такий популярний в Туреччині ритуал, як ворожіння на кавовій гущі, з'явився відносно недавно, то вік інших магічних обрядів і традицій складає не одне тисячоліття.
 Апотропеїчна магія, тобто різні форми древніх захисних ритуалів, збереглася в звичаях та побуті до наших днів. Народна пам'ять пронесла це знання крізь віки, і навіть глобальне поширення монотеїстичних культів не змогло витіснити його до кінця. Взагалі всілякі прикмети та забобони, віра в талісмани і амулети на щастя, удачу, багатство, від навроку тощо - річ неймовірно стійка до зовнішніх впливів.  Міцно закріпившись у людській свідомості в процесі етногенезу, вони передаються у спадок з покоління в покоління. В кожної нації —  свій набір, унікальний культурний код, послання з глибини віків, квінтесенція досвіду далеких предків. 
 Пережитки древньої релігії тюркських племен - тенгріанства - дійшли до наших днів у майже незмінному вигляді, незважаючи на викорінення ісламом будь-яких натяків на язичницькі обряди. Щоправда сьогодні не так багато людей навіть серед віруючих замислюється над справжнім сенсом деяких звичних речей.

Назар бонджук  

Страх бути зуроченим та бажання захиститися від негативного впливу так званого  "лихого ока" —  древні, як світ. Захисні талісмани від навроку у формі очей дуже популярні та зустрічаються в різних варіаціях по всіх куточках планети. Це око Гора і око Ра в Єгипті(амулет уаджет), мексиканське око Бога, очі Будди тощо. Усім відомий християнський та масонський символ - "всевидяче око". Схожий мотив зображений і на тибетських намистинах дзі.
Уаджет/Уджат

Всевидяче око

Очі Будди

Мексиканський амулет Ojo de dios

Намистина дзі
Синьоокий назар мабуть у всіх одразу асоціюється з Туреччиною. Важко достеменно сказати, звідки ростуть ноги у цієї непохитної віри в силу шматочка блакитного скла. Одна з версій —  "око" символізувало древнє небесне божество Тенгрі —  головного бога в пантеоні тюркських племен. Тож не дивно, що його захисні сили сумніву не підлягали протягом тисячоліть. 

Хамса

 Зображення людської долоні стало одним з найпоширеніших символів ще з часів палеоліту. Стилістичне зображення руки в якості оберегу використовували ще у Древньому Єгипті, Вавилоні та Фінікії. (рука Афродіти, рука Ісіди або рука Іштар). Єврейська назва хамси — рука Міріам. Її пов'язують з сестрою Моісея. Жест Абхая-Мудра часто зустрічається на зображеннях індійських божеств.В джайнізмі є символ ахімси у вигляді руки із зображенням колеса.
 Під час поширення ісламу (втім,те ж стосується і інших релігій) старим символам надавалося нове значення. Ось так і з'явилася історія про руку Фатіми. За легендою, донька пророка Мухамеда Фатіма помішувала їжу на вогні, а її чоловік зайшов у дім з дівчиною, на якій тільки-но одружився. Фатіма, вражена горем, впустила ложку и продовжила помішувати гарячу їжу рукою, не звертаючи увагу на біль. З тих пір її рука стала символом терпіння і віри.





Юзерлік

 Окурювання житла та людей димом тліючої сушеної сирійської рути —  це ще одна традиція, коріння якої слід шукати в сивій давнині, в шаманізмі та доісламських віруваннях кочовиків. Вважається, що дим трави юзерлік відганяє злих духів, захищає від навроку, приносить успіх у справах. З висушеної трави також виготовляють амулети.До речі, в Україні рута здавна вважалася магічною рослиною та була одним з компонентів приворотного зілля.
Üzerlik otu - гармала звичайна(Peganum harmala)
Танри - Тенгрі

 Слова "Аман Танрим", що часто вживаються в розмові, коли треба надати їй певного емоційного забарвлення - це не що інше, як звернення до бога Тенгрі. Саме так з плином часу трансформувалося його ім'я.

Танець семах

 Під семахом мається на увазі не популярний атракціон для туристів з кружляючими дервішами.  Автентичний "Журавлиний танок" алєві є важливою частиною церемонії джему. Наскільки древній цей ритуал, достеменно не відомо. Семах алєві, до речі, внесено до списку культурної спадщини Юнеско.

Стрибки через полум'я 

 Стрибаючи над вогнищем, люди сподіваються на очищення та позбавлення від хвороб. Ритуал дуже древній та поширений в різних культурах. Кельтський Бельтейн, Купальська ніч древніх слов'ян — ці язичницькі свята теж пов'язані з  поклонінням вогню. 
 В Туреччині на початку травня відзначають зустріч двох святих  —  Хидира та Ільяса. Звідси і назва — Хидиреллез. Хоча тут така ж історія, як і з рукою Фатіми. Справжнє значення і свята, і ритуалу з плином часу змінилося.



Поливання свинцем

 Досить дивний ритуал Kurşun dökme, покликаний знову ж таки, відігнати злих духів. Над головою людини тримали рушник, над яким посуд з водою. У воду вливали розплавлений свинець. По формі застиглого металу також ворожили.


Червона стрічка

 Різні за формою та призначенням обереги червоного кольору мабуть відомі кожному — нитка на зап'ястку, пасок, вишиті орнаменти. Червоний —  колір крові та вогню. В пурпурове вбиралися монархи та полководці. Сьогодні, якщо до чогось бажають привернути увагу, обирають саме це забарвлення. В давнину ж люди вірили в захисну силу червоного. Деякі відголоски цих вірувань дійшли і до наших часів. В Туреччині досі прийнято пов'язувати червону стрічку нареченій, а взагалі раніше червоний був основним кольором весільного вбрання (згадалося звісно ошатна весільна сукня Хатідже-султан з Величного століття). Традиційне вбрання для ночі хни біндалли також найчастіше саме червоного кольору.



Lohusa Tacı
Червону стрічку також пов'язують жінки-алєві

Ще не так давно було прийнято чіпляти червону стрічку школярам, що навчилися читати.
Традиційний подарунок з приводу весілля чи народження дитини - золоті монети - також йдуть в комплекті з шматочком червоної стрічки


Ритуали з водою 

 Вода, як і вогонь — грізні стихії, в силі яких люди в давнину не сумнівалися. Тому використання води в магічних ритуалах було також дуже поширене. Наприклад, і досі можна побачити як виливають воду вслід тим, хто вирушає в подорож.


Звичай давати ім'я на честь стихій та природних явищ

B Туреччині поширені імена зі значенням, тобто ім'я є водночас вживаним поняттям в прямому сенсі. До проголошення республіки прізвищ у турків не було, тому саме ім'я мало виконувати основну репрезентативну функцію. І його обирали дуже ретельно. З прийняттям османами ісламу набули поширення арабські імена. Представники османської знаті часто обирали варіації, запозичені з фарсі. А от прості люди не нехтували можливістю дати дитині таке ім'я, яке позитивно вплине на її подальшу долю. В Туреччині можна зустріти людей, чиї імена перекладаються як річка, море, вітер, дощ тощо. Цей звичай відноситься до древніх часів тотемізму та шаманізму, коли кочові племена поклонялися природнім явищам та стихіям. Тож інколи турецькі імена звучать на кшталт індіанських: «Біла троянда» там чи «Залізна душа»😄


 Очевидна спорідненість багатьох звичаїв та ритуалів в різних етносах на різних континентах. Змінюються назви культових символів, а міфологічні сюжети переходять з однієї релігії в іншу.  Деяким з них вже не одне тисячоліття. І хто зна, можливо магія предків і досі не втратила своєї сили, особливо якщо в неї вірити.