понеділок, 6 квітня 2015 р.

Kağıthanem..

 Після майже трьох років життя в Стамбулі просто захотілося поділитися тим, за що можна полюбити це місто. Район Kağıthane (правильно вимовляти оте Кяатане, не ламаючи язика, навчитися було не так просто), розташований практично в самому серці європейської частини, часто характеризують як "старий та консервативний". Але вже незабаром, зважаючи на обсяги будівництва всіляких резіданс і офісних центрів, буде тут діловий рай на кшталт сусіднього Шішлі. Тому рано чи пізно плануємо переїхати у більш спокійний район, або й зовсім в інше місто. Життя в самому центрі величезного мегаполісу має свої плюси і мінуси. Негативу в житті і так вистачає, хочеться згадати лише хороше.
 Тож oсь він - мій куточок в Стамбулі. Навіть коли ми поїдем звідси, нехай  в пам'яті він залишиться саме таким.
2012
Hasbahçe



3 дня зими, 2 сантиметри снігу
Старий дитячий майданчик, Sadabat park
Місцевий витвір образотворчого мистецтва
А якщо придивитися - карикатура на дружину художника)))))
Всюдисущий Ататюрк. Щойно повісили
Реактивні стамбульські пожежники
Забір крові на виїзді. Рамазан 2013, Хасбахче
Axis AVM






Imrahor caddesi
Наш парк <3

Sadabat camii

Новий дитячий майданчик



Зима 2015



Açık hava müzesi










четвер, 2 квітня 2015 р.

ТОП-5 екранізованих турецьких бестселерів

1. "Корольок - пташка співоча", (тур. Çalıkuşu) — один з найбільш відомих турецьких романів, що став класикою світової літератури. Написаний в 1922 році письменником Решадом Нурі Гюнтекіном. Історію багатостраждального кохання Феріде та Кямрана екранізували тричі - в 1966 було знято однойменну стрічку, а також два серіали - в 1986 та 2013 роках. До речі, у написанні сценарію до першої екранізації брав участь сам Гюнтекін, а режисером першого фільму та серіалу був Осман Седен. В головній ролі знімалися легенди турецького кінематографу Тюркан Шорай та Айдан Шенер. В новому серіалі, який через невисокі рейтинги закрили після першого сезону, Феріде зіграла молода акторка Фахріє Евджен, а Кямрана - відомий в Туреччині актор та модель Киванч Татлитуг. На пострадянському просторі все ж більш відомим і популярним залишається серіал 1986 року з незабутньою музикою Есіна Енгіна.

2. "Курт Сеїт та Шура", (Kurt Seyit ve Şura)  — роман Нермін Безмен, написаний в 1999 році. За основу для сюжету було взято реальні події та особистості. Джерелом натхнення для письменниці стали історії з життя її діда, що їх розповідали в сімейному колі. Сама Безмен ніколи його не бачила, оскільки він помер до її народження. Не знайшлося й людей, що добре б знали дідуся. Це значно ускладнило дослідження та пошук історичних даних. Але волею випадку доля звела Нермін з колегою по перу Джеком Делеоном, який і познайомив її з людиною, що змогла дати відповіді на всі питання.  Баронесі Валентині Клодт фон Юргензбург на час знайомства було вже майже дев'яносто. Рідна сестра Олександри Верженської, вона допомогла письменниці відтворити ланцюжок подій в історії кохання Шури та Курта Сеїта Емінова. Останні шматочки пазла стали на своє місце і аворка майбутнього бестселеру нарешті дізналася все, що було потрібно для створення образів.
 Серіал, знятий за мотивами роману в 2014 році, незважаючи на значний бюджет та залучення популярних акторів, мав низькі рейтинги та недовго протримався на телебаченні.

 3. "Помста змій", (Yılanların Öcü) написаний в 1954 році роман письменника Факіра Байкурта  є першою частиною трилогії, до якої також ввійшли "Баллада Іразджі"(1961) та написана значно пізніше "Сага про Кара Ахмета"(1977).  За "Помсту змій" письменник був нагороджений літературною премією Юсуфа Наді. За реалістичне зображення життя простого народу молодий письменник водночас здобув визнання з боку прогресивної частини суспільства і відчув на собі репресії з боку влади. Перший фільм, знятий за мотивами роману, довгі роки забороняли демонструвати, а самого Байкурта звинуватили у спотворюванні дійсного стану речей. Роман про шекспірівські пристрасті, що вирують в селі Караташ, екранізувався тричі. За мотивами книги було знято два повнометражних фільма - в 1962 та 1985 роках. Серіал, знятий нещодавно, не стали розтягувати і обмежилися одним сезоном. Напевно таки взяли до уваги невдалий досвід "Чаликушу" та "Курт Сеїта". До речі, зйомки серіалу проводилися в мальовничій Каппадокії, поблизу містечка Невшехір.

4. "Листопад", (Yaprak Dökümü) - ще один роман Решада Нурі Гюнтекіна, написаний в 1930р, екранізували чотири рази. В 1957 та 1967 було знято дві кінострічки, а також два серіали в 1988 та 2006рр. Остання адаптація книги вилилася в успішний телепроект, що протримався на каналі D рекордних 5 сезонів з 2006 по 2010 рік та мав високі рейтинги. Очевидно популярність саме цього серіалу спричинила нову хвилю екранізацій на турецькому телебаченні. Саме з нього розпочалася стрімка кар'єра Фахріє Евджен. Також в ньому знімалася майбутня зірка "Величного століття" Деніз Чакир.




5. "Dudaktan kalbe" - сумна історія з сумним фіналом знову ж таки від автора незрівнянної "Чаликушу". Люблять турки такі драми, щоб аж серце розривалося від жалю і сльози текли рікою. Тому напевно саме цей роман, написаний в 1925 році. екранізували найбільшу кількість разів: за його мотивами знято три фільма - в 1951, 1964 та 2004 роках, а також два серіала - в 1989 та 2007.
 Загалом же Гюнтекіна можна сміливо назвати найбільш "екранізованим" турецьким письменником. Багато років поспіль саме до його творів найчастіше продовжують звертатися режисери. 




середа, 18 березня 2015 р.

Шопінг в Еміньоню: район Тахтакалє

 Якщо запитати в місцевих, де в Стамбулі можна купити будь-яку річ, більшість, особливо представники старшого покоління, перелічивши всі наявні поблизу магазинчики, насамкінець швидше за все порадить поїхати в Еміньоню. Це унікальне місце, де дійсно можна знайти все, що завгодно та ще й за доступними цінами - нитки для в'язання, домашню тваринку, аксесуари для мобільних телефонів, дитячий одяг, іграшки, прикраси або вбрання для заручин, ночі хни та весілля. Щоправда, на перший погляд важко відшукати бажане і не заблукати в хаотичному переплетінні вузьких вуличок цього величезного торгівельного району. Але розібратися в топографії Еміньоню нe так вже й складно. Його можна умовно поділити на осередки з певним асортиментом товарів - мікрорайони, де розташовані переважно крамниці з текстилем, тканинами, канцтоварами, електронікою, золотом, біжутерією тощо.

Отож, район ТАХТАКАЛЄ (Tahtakale mahallesi)


 Квартал Тахтакалє розташований за мечеттю Рюстем Паша та рестораном Хамді, праворуч від Єгипетського базару. Якщо біля крамниці Kurukahveci Mehmet Efendi, де продають найкращу в Стамбулі мелену каву, звернути направо, то потрапляєш у світ "Все для хоббі". Навіть ті, хто раніше нічим не захоплювалися, після прогулянки цими вуличками гарантовано відчують бажання створити щось власноруч. В тамтешніх магазинах знайдеться все необхідне для декупажу, розпису по склу, кераміці чи тканині. Є також спеціалізовані крамниці для тих, хто професійно займається випічкою або просто полюбляє пекти торти, капкейки чи печиво. Якщo потрібно придбати прикраси для дня народження, Baby Shower, Diş Buğdayı чи просто дитячої вечірки, то це все також знайдеться тут.
 До того ж, окрім багаточисленних крамниць, в цьому районі знаходяться також цікаві історичні та архітектурні пам'ятки. І якщо мало який турист пройде повз Нову мечеть чи Єгипетський базар, то інші, менш відомі місця, часто залишаються поза увагою. Наприклад, Тахтакалє Хамам - один з найстаріших хамамів Стамбула, побудований ще за часів правління Мехмеда ІІ (Фатіха). Або невиразні ззовні, але всередині оздоблені прекрасною ізнікською керамікою мечеть Рюстема Паші та ресторан Панделі. До речі, в останньому свого часу побували Ататюрк, Горбачов, безліч голівудських зірок, таких як Одрі Хепберн, Тоні Кертіс, Роберт де Ніро, Роман Поланскі, i навіть венценосні особи, зокрема королева Єлизавета ІІ, король Іспанії Карлос та іранська королева Сурейя.
Tahtakale Hamamı Çarşısı
Mечеть Rüstem Paşa
Pесторан Pandeli
"World famous turkısh restaurant"-ось так без зайвої скромності позиціонує себе один з найстаріших ресторанів Стамбула
Kutucular caddesi













Рай для кондитерів







Читайте також:

Шопінг в Еміньоню: світ біжутерії на Марпуччулар джаддесі

Шопінг в Еміньоню: район Джагалoглу - книги, канцтовари та все для художників.

Кліпи, що знімалися в Туреччині

 Українські естрадні виконавці полюбляють поєднувати роботу та відпочинок закордоном. Найчастіше вибір падає на сусідню країну, що пропонує туристичний рай за концепцією all inclusive на відстані кількагодинного перельоту. Дійсно, де ще знайдеш такі розкішні екзотичні локації для зйомок - узбережжя трьох морів, руїни древніх міст, мальовничі курортні містечка та гостинні готелі. Тож ось підбірка кліпів, що знімалися в Туреччині.

Car Song, Ані Лорак, 2005



Ані Лорак, напевно, більше ніж будь-хто з українських співаків любить та цінує все турецьке. В серпні 2005 року зірка швидше за все ще не мала наміру поєднати долю з турецьким мачо, тож відпочити та попрацювати до сонячної Туреччини відправилася в компанії знімальної групи та режисера Семена Горова. Зйомки кліпу на англомовну пісню "Car song" проходили в готелі Rіva Dіva Exclusіve в Кемері та на руїнах древнього античного міста Фаселіс. Спеціально для зйомок арендували червоний кабріолет та невеличку заправку.

"Хвилі", Віктор Павлик та  "Павлики Internаtionаl", 2009



І знову в кадрі Кемер. Ветеран української естради Віктор Павлик деякий час жив та працював в Туреччині, знає мову та звичаї цієї країни, і ось нарешті вирішив зняти тут кліп. Протягом чотирьох діб співак разом з учасниками гурту "Павлики Internаtionаl" знімав відео на оновлену версію своєї старої пісні "Хвилі".

 "Do you want it?", Олександр Пономарьов, 2010



 Цей кліп є результатом першої роботи Олександра в ролі режисера. Зйомки відеo відбувалися у кількох країнах: на Кіпрі та Кубі, під час сімейного відпочинку, та у Туреччині, куди родина Пономарьових завітала на весілля до Ані Лорак. Цікавою родзинкою кліпу стала участь сина Олександра Пономарьова у зйомках. Під час родинного відпочинку маленькому Олександру дозволили уперше покуштувати морозива. „Великий вафельний ріжок ледь уміщалося в маленьких рученятах сина і все обличчя Сашка було вимазане морозивом, – посміхаючись, згадує Олександр Пономарьов. – Камера завжди була з нами і ми встигли зафільмували ці кумедні кадри, а деякі з них включили до відеокліпу”. Пісня вийшла дуже динамічною та жартівливою. На глядачів чекає неочікуваний фінал - доказ того, що в співака з почуттям гумору все ОК.

"I don't know why", Сантa Дімопулос i Василь Бондарчук, 2011



 Санта Дімопулос також полюбляє відпочивати на турецьких курортах. Ще перебуваючи в складі відомого тріо, Санта записала дует з Василем Бондарчуком. Спільнy роботy двох виконавців планували висунути на участь у відбірковому турі на конкурс «Євробачення-2012», але від України того року виступила Гайтана.

"Так сильно", Іван Дорн, 2011



 Свій третій кліп співак вирішив зняти в місті Белек. Сюжет відео простий - в кадрі Іван грає в гольф, прогулюється вузькими вуличками курортного містечка чи пляжем, катається на мотоциклі і взагалі насолоджується життям. Під час зйомок на гірський дорозі стався інцидент - співак, не помітивши припаркований за поворотом автомобіль, врізався в нього та впав з мотоцикла. Обійшлося без серйозних наслідків, але травмована права нога значно ускладнила подальший знімальний процес. Хоча й в кліпі цього не помітно.
"Для того, щоб зняти нормальне відео, потрібно: розбити мотоцикл на 2000$, віддати в залог паспорт і костюм, стати на коліна та розплакатися перед охоронцем гольф-клуба, кульгати в 70% відеоряда і поставити коричневу крапку в Central park Анталії. Приємного перегляду!" - прокоментував кліп виконaвець.

Також влітку 2014 в Туреччині знімали кліп ще однієї учасниці "ВіаГри" Тетяни Котової. Але саме відео досі не було опубліковане.
Додати заголовок

Читайте також:



пʼятниця, 27 лютого 2015 р.

Секрети будівлі банку Зіраат


Galata Viyana Bankası (Ziraat Bankası)
В 1904-1906 на цьому місці знаходився французький банк Credet Lyonnais, а сучасна будівля була зведена в 1910-1912 на замовлення Банку Відня. Архітектор достеменно не відомий. Деякі декоративні елементи та статуї на терасі були додані пізніше, в 1971-1975рр. В будинку в різний час розташовувалися філіал “Banque Française Des Pays D’Orient” та Тютюнова компанія (Tütün Rejisi), а після 1944 року і до сьогодні тут знаходиться відділення банку Ziraat.
 Гуляючи набережною Каракьой, важко не помітити цей архітектурний "коктейль" з різних стилей. Будівля вирізняється з-поміж інших історичних пам'яток району. Варто лиш поглянути вгору, як в око впадають дивні скульптури, якими прикрашений фасад. Зазвичай більшість туристів просто проходить повз, поспішаючи помилуватися панорамою Босфору. Дехто проводить паралелі з кращими зразками радянської архітектури періоду "сталінського ампіру". Але мало хто здогадується, які таємниці приховує ця споруда. А тим часом прихильники творчості Дена Брауна з легкістю розпізнають відомі символи братства "вільних каменярів". Суворі постаті, що з перил балкону нависають над головами перехожих -  це сам майстер Хірам та його мати, Вдова.
 Легенда про архітектора храму біблійного царя Соломона  Хірама Абіффа лягла в основу таїнств масонства. Хірам розділив своїх підлеглих на три розряди, поставивши майстрів над підмайстрами. Кожен розряд отримав свій пароль, розпізнавальні знаки та ритуали. Він був убитий трьома нечестивцями, невдоволеними таким поділом, під час невдалої спроби змусити його розкрити таємний пароль майстра. Цей сюжет пояснюється в настановах, які слідують в ході проведення масонських ритуалів. Сама історія є уроком вірності своєму слову, і швидкоплинності життя.  У Біблії, де мова йде про Хірама, він називається "сином вдови". Тому його послідовники, якими вважали себе масони, теж стали називати себе "синами вдови". А відомий вислів "Невже ніхто не допоможе сину вдови!"- зашифроване масонське прохання про допомогу в скрутній ситуації.
 Згідно з одним із варіантів масонської легенди, Хірам дивним чином воскрес і завершив будівництво величного Храму. Легенда про Хірама – це легенда про смерть і воскресіння, про здатність людини до нового життя. Хірам – образ «вічного масона», символ живучости ордену, який не можуть знищити ані репресії та закриття лож, ані смерть або відхід від ордену окремих членів.
 Звісно, наводиться також багато аргументів проти масонського походження статуй. Зокрема, це відсутність інших елементів символізму масонів. Взагалі про діяльність "каменярів" в Туреччині можна знайти не так багато інформації. Консервативні ісламісти відмежовуються від містики та езотерики, пов'язаної з "сионістським" орденом. І навіть прогресивні кемалісти не люблять дискутувати на на цю тему, хоча існує версія, що Ататюрк був масоном і саме за часів його перебування при владі в Туреччині почали з'являтися перші ложі.
Майстер Хірам ( Hiram Usta)
Вдова та її діти (Dul kadın ve oğulları)


Кадуцей та зірки Давида на стрічці, що оповиває земну кулю 
Орел - геральдичний символ Австро-Угорщини, Прусії, третього Рейха та сучасної Німеччини
P.S.: А пройшовшись трохи далі по набережній, можна побачити такі вивіски :)