Православні храми Каракьой

 В районі Каракьой, неподалік одна від одної, компактно розташувалися одразу шість православних храмів - три російські та три турецькі. Щоб відшукати деякі з них, доведеться поблукати вузькими вуличками кварталу. Забудова типова для старих районів, хаотична та щільна, тому розгледіти невеликі куполи на дахах житлових будинків непросто.

Купол церкви Св.Андрія Первозванного

 Гарним орієнтиром є турецька православна церква Святителя Миколая. Її знайти найлегше, йдучи по Мумхане джаддесі від набережної. Досить великий комлекс виглядає занедбаним, видно сліди пожежі. Церковний вал подекуди "прикрашений" графіті. Прямо навпроти воріт церкви та під її стінами розташувалися декілька кав'ярень. Та й практично на самій території храму знаходяться автомайстерні та місцеві забігайлівки. До речі, Турецька православна церква, як і УПЦ КП, є неканонічною невизнаною автокефалією, заснованою за підтримки турецької влади на противагу більш впливовому Вселенському Патріархату.

Aziz Nikola Türk Ortodoks kilisesi

 В безпосередній близькості до цього храму знаходяться церкви Св.Ілії, Св.Пантелеймона та Св.Андрія. Раніше шлях пілігрімів до Афону пролягав через Стамбул. Саме для них в 1837 році побудували в цьому районі три представництва афонських монастирів - Пантелеймонівського, Андріївського та Ільїнського. Кожен комплекс включав церкву, кімнати для паломників та трапезну. Після революції 1917 року тут знайшли прихисток багаточисленні емігранти з Росії. Саме в цих провулках оселялися найбідніші з них, що не могли собі дозволити житло у престижному районі Пера.

  З початком Першої світової війни всі храми були закриті, будівлі зайняли склади та казарми, а деякі монахи були вислані зі Стамбула. Після поразки Османської імперії та окупації міста 16 листопада 1918 року всі три комплекси були офіційно повернуті монахам. В них до  1920 року розміщувалися російські військовополонені. В 1923-1925 рр на хвилі дружніх відносин з кемалістським урядом радянська влада зазіхала на церковні будівлі, але вони знаходилися у юрисдикції Вселенського патріархату і ніколи не належали російській державі. В кінці 1929 року турецька влада реквізувала і опечатала храми, але в 1934р. за сприяння Європейської комісії та Вселенського Патріарха рішенням суду вони знову були повернуті монахам. 

 Всі три російські церкви знаходяться на останніх поверхах звичайних будинків. Знайти вхід можна, зайшовши через під'їзд та піднявшись по сходам. Скрізь є вказівники російською мовою та номер телефона церковнослужителя. Найкращий день для відвідання - неділя, але і в будні можна попросити відкрити храм для паломників, попередньо зателефонувавши.

 Церква Св.Ілії

Aya Iliya kilisesi, Karanlik Firin Sok. No:6, Karaköy, Beyoğlu

 Церква була побудована в 70-80 роки 19-го століття. В порівнянні з двома іншими церквами, ця зазнала найбільшого занепаду, внутрішнє оздоблення сильно постраждало та потребує реставрації. Довгий час тут не проводилися богослужіння, а сама будівля не була офіційно визнаною культовою спорудою. Тому в зв'язку з реалізацією проекту "Галатапорт", що має модернізувати район Каракьой, вона підлягає знесенню. Це набуло широкого розголосу у ЗМІ. Щоб завадити знесенню, храм знову відчинив свої двері для віруючих. Першу з 1972 року літургію 2 серпня 2013 року відслужив отець Віссаріон.

Церква Св. Андрія Первозванного

Aya Andrea kilisesi, Mumhane Cad. No:39 Karaköy, Beyoğlu

 Побудований в 1988-1890, цей храм досі вважається емігрантським, сюди приходила титулована публіка - дворяни, що врятувалися з охопленої революцією Росії. Тут зберігся старий оригінальний іконостас і настінні розписи в "нестеровському стилі", виконані в 1928-1929 М.К.Перовим. В 1971 році в Андріївському скиті на Афоні помер осатнній російський монах і тепер він заслений грецькою общиною. Але представництво монастиря досі вважається російським, незважаючи на підпорядкованість Вселенському Патріарху. Зараз храм можна відвідати щонеділі, в першій половині дня.

Церква Св.Пантелеймона

Hoca Tahsin Sok. No: 19 Karaköy, Beyoğlu
tel.(0212) 244-12-06

 Цей храм, побудований в 1873 році, найбільш відомий серед православної общини та російськомовної діаспори міста. Саме він деякий час залишався єдиним функціонуючим представництвом РПЦ в сучасному Стамбулі. Та й зараз в цю церкву потрапити найлегше порівняно із сусідніми обителями.

 2 лютого 1879 церкву освятив Патріарх Іоакім ІІІ. Вона пережила пожежу та реконструкцію 1890-1892 рр. В постреволюційний період монахи допомагали біженцям-емігрантам. В 60-ті фактично була закритою, богослужіння проводилися дуже рідко. В 1995 повноцінну діяльність храму було відновлено. З 1999 служби проводяться регулярно. Внутрішні розписи було відреставровано, а фрески на стінах та стелі написані заново на пожертву одного з прихожан. У храмі знаходяться 2 чудотворні ікони - ікона Св.Пантелеймона, написана в 1898 на Афоні спеціально для цього храма, та ікона Володимирської Матері Божої, подарунок монахині Митрофанії. Кажуть, монахиня зупинялася тут по дорозі в Єрусалим. Ікону, з якою вона ніколи не розлучалася, монахи вмовили залишити в храмі на час подорожі. Через дев'ять років Митрофанія повернулася і забрала ікону. Але незабаром, повернувшись додому, важко захворіла. Лікарі не могли їй допомогти, але одна незнайомка підійшла до неї в церкві та запитала: "Ви з Константинополю ікону взяли?" і наказала повернути образ в церкву Св.Пантелеймона. Сказавши це, жінка відійшла і ніхто її потім не міг знайти, а матушка Митрофанія одужала, щойно підготувала ікону до відправки в Константинополь. Вона прожила довге життя, а ікона досі зберігається в Стамбулі.

Всередині храму

 Неподалік також розташований Патріархат Турецької православної церкви - в приміщенні Meryem Ana Türk Ortodoks Kilisesi,  Aziz Yahya  Türk Ortodoks Kilisesi та найстаріша в Стамбулі вірменська церква, побудована в 1431 р. - Surp Krikor Lusavoriç Ermeni  Kilisesi.

Meryem Ana Türk Ortodoks Kilisesi

 Surp Krikor Lusavoriç Ermeni Kilisesi

Aziz Yahya Türk Ortodoks Kilisesi

Читайте також:

Tурецька православна церква Святителя Миколая

Грецька православна церква Святих Архангелів

Грецька православна церква Святого Миколая

Грецька православна церква Святої Троїці

Ассирійська церква Богородиці в Єшількьой / Meryem Ana Süryani Kadim Kilisesi (проект)

Меморіал-усипальниця "Сан-Стефано", Єшількьой

Грецька православна церква Святої Трiйці

Aya Triada Rum Ortodoks kilisesi

 Katip Çelebi Mh., Meşelik Sokak No:7/A, 34433 Beyoğlu

 Храм був побудований за проектом архітектора П.Кампанакі на місці дерев'янної церкви Святого Георгія, грецького кладовища та лікарні. В 1867 році було закладено перший камінь, але в зв'язку з фінансовими проблемами будівництво затягнулося. 14 вересня 1880 року храм був освячений Патріархом Іоакімом III та відкритий для прихожан. Будівля сильно постраждала під час погромів 6-7 вересня 1955 р. Реставрація стала можливою завдяки грецькому підприємцю Панайотісу Ангелопоулосу, який пожертвував на потреби патріархату дев'яносто тисяч доларів. Відновлення храму завершилося в 2003 році. Офіційне відкриття реконструйованої церкви відбулося 23 березня 2003р. На території знаходяться також невеликий палісад, підсобні споруди та грецька школа для дівчат Zappeion.

 Айя Тріаду добре видно з площі Таксім. Проте мало хто з туристів знає, що це найбільший діючий православний храм Стамбула. Особливістю його є незвичайна для інших храмів міста архітектура - великий купол, дві 4-поверхові дзвінниці, фасад у стилі нео-барокко, елементи неоготики у інтер'єрі. Справа в тому, що в Османській імперії до 1839 року діяла заборона на використання куполу, як архітектурного елементу, у будівництві всіх культових споруд, крім мечетей. Тому Айя Тріада стала першим християнським купольним храмом, побудованим в період Танзімату, коли обмеження були скасовані. До того ж, церква всередині також дуже гарнa:  розпис виконав художник Сакеларій Мегакліс, мармуром приміщення оздобив скульптор Олександр Крікеліс, деякі ікони датуються візантійською добою. Тому варто, гуляючи вулицею Істікляль, звернути з проспекту і помилуватися цим красивим  та незвичайним храмом. Щонеділі та на великі свята можна також відвідати літургію. 19 січня 2015 року на свято Богоявлення (Водохреща) спеціально для православних християн східної традиції в храмі було проведено богослужіння церковнослов'янською мовою.

Вхід до храму

Фасад храму

В притворі храму

В притворі храму

Всі бажаючі могли набрати освяченої води

Святкові пісні у виконанні "Українського хору янголів Стамбулу" 

Популярні турецькі імена

Статистика за 2012-2013рр за даними Nüfus ve Vatandaşlık İşleri Genel Müdürlüğü

20 найпопулярніших жіночих та чоловічих імен

2012                              

























2013

Найпоширеніші в Туреччині імена:

Улус парк, Бешікташ

Ulus cafe

Adnan Saygun Cad. 71/B, Ulus parkı, Beşiktaş

 Є в Стамбулі місця, які треба відвідати хоч раз саме ввечері. Улус парк - одне з них. Зелений острівець, де можна відпочити від гамору та метушні великого міста. Затишне кафе розташоване на схилі, звідки вдень можна помилуватися чудовим краєвидом Босфору та азіатської сторони, а ввечері - нічними вогнями міста та ілюмінацією мосту. Панорамним пейзажем найкраще насолоджуватися, сидячи за столиком на терасі. Там однаково комфортно і влітку, і взимку. Недарма це місце набуває все більшої популярності серед туристів. Ідеальнo підходить для романтичної вечері, та й закордонних гостей сюди не соромно зводити. На оглядовій площадці можна побачити любителів селфі, які видираються повище у пошуку найкращого ракурсу, а спускаючись парковими сходами, ненароком потурбувати закохану парочку. Сніданок в Улус парк також може бути гарною відправною точкою для прогулянки маршрутом Ортакьой-Бешикташ-Їлдиз парк-палац Долмабахче.

Меморіал-усипальниця "Сан-Стефано", Єшількьой

3D модель церкви-мемориалу

 Після закінчення російсько-турецької війни та підписання Сан-Стефанського мирного договору вирішено було побудувати пам'ятник полеглим солдатам. Коли султан дав дозвіл на будівництво і були виділені кошти для купілі землі в Сан-Стефано (зараз Єшількьой), виникли проблеми із місцем його розташування. Спочатку планувалося придбати саме той дім, де було підписано договір. Але його власник був проти, незважаючи на запропоновану високу ціну. Він написал листа султану із пропозицією викупити будинок, щоб той не дістався росіянам.

 Зрештою, ділянку для будівництва виділили на місці колишнього лазарету. За проектом архітектора Базарова, затвердженим військовим атташе Пєчковим, було зведено комплекс, що об'єднав у собі каплицю, пам'ятник-меморіал та усипальницю. Розписом стін займалися п'ять випускників Санкт-Петербурзької академії мистецтв - Еберлінг, Стягов, Белащенко, Потріков і Глущенко. Останки російських солдат були захоронені у склепі, що знаходився y підвальній частині меморіалу. За офіційними даними, там було поховано 5000 загиблих воїнів, а через деякий час у беспосередній близькості до меморіалу - ще 5000.

 На освяченні храму та відкритті меморіалу 6.12.1899 p були присутні великий князь Микола Миколайович, Вселенський патріарх, члени російського посольства та турецькі чиновники. Але проіснував він недовго. 

 Вже через 15 років, після вступу Туреччини в Першу світову, меморіал-усипальницю зруйнували. Це був один із пунктів ідеологічної обробки населення, що велася паралельно з військовими приготуваннями.

14.11.1914 усипальницю було підірванo, а місце очищено від уламків. Натовп виражав свою радість від спостережання цього видовища, б'ючи в барабани. Так як знесення було сплановано заздалегідь, йому намагалися надати найбільшого розголосу. Історичний момент торжества переможених над переможцями знімали на кіноплівку, що ввійшла в історію як перший турецький кінофільм, відомий під назвою "Знесення пам'ятника Сан-Стефано". Наступного дня газети повідомляли, що внутрішнє убранство було передано департаменту поліції, в тому числі і невеликий макет церкви. Найцінніше ж було вивезено монахами, а декілька дзвонів потрапили у Військовий музей.

 Спроби домовитися про встановлення на старому місці пам'ятника велися після Жовтневої революції. І нещодавно, у 2012-2013рр, це питання знову піднімалося  Імператорським православним палестинським товариством (ІППО). Деякі ЗМІ, як російські, так і турецькі, поспішили констатувати це як досягнення домовленості між сторонами. ІППО опублікувало заяву, де спростувало цю інформацію. Отож, ніяких конкретних рішень по відновленню меморіалу не прийнято. Зараз на цьому місці - лише огороджена колючим дротом занедбана ділянка землі, що знаходиться на території військової бази в районі Флорья. Старожили називають це місце "горою, де стояв російський пам'ятник" та не забувають, що кості загиблих воїнів досі знаходяться там.

Рекорди турецької кіноіндустрії 2014

2014 став рекордним для кіноіндустрії Туреччини. За даними BoxOffice Turkiye всього кінотеатри відвідало близько 61 млн глядачів. Це вдвічі більше за середню кількість кіноглядачів в 2000-2007 роках. При цьому перевагу було віддано фільмам місцевого виробництва. 114 турецьких стрічок вийшло в прокат за останній рік, тоді як ще 10 років назад ця цифра коливалася в межах двох десятків. Перші 10 пунктів в рейтингу 2014 року займають турецькі фільми. Зокрема, абсолютний чемпіон - комедія Тогана Гьокбахара "Реджеп Іведік 4" - побила всі можливі рекорди з 1989 року: в перший вікенд її переглянуло більше 1.5 млн, а за весь час - більше 7 млн глядачів. Hайкасовішими зарубіжними фільмaми стали фінальна частина саги про Середзем'я "Хоббіт:битва 5 воїнств", "Ной" Даррена Аронофскі та мультфільм студії Disney "Холодне серце".

Читайте також:

ТОП-5 серіалів, що знімалися в Стамбулі

ТОП-5 блокбастерів, що знімалися в Стамбулі

ТОП-5 екранізованих турецьких бестселерів