понеділок, 19 жовтня 2015 р.

Перли дітей-білінгвів

 Мабуть в кожній двомовній родині є свій "списочок" дитячих словотворчиx імпровізацій. До нього часто звертаються, передають з вуст в уста, цитуючи друзям та знайомим. Якщо не покладаєтесь на власну пам'ять, краще записувати все на папері і час від часу переглядати. Вийде таке собі стабільне джерело позитивних емоцій. І навіть коли дитина вже виросте, згадка про колишні мовні казуси незмінно викликатиме посмішку.
 Моя старша дочка переїхала до Туреччини в п'ять з хвостиком і пішла до звичайної турецької школи, знаючи лише кілька десятків слів. Отож ми мали можливість спостерігати процес вивчення турецької методом "занурення". Спершу вона активно використовувала мову жестів та "індіанські" репліки на кшталт "Ніка комп'ютер, Ведат - ні", "Мама, папа - йок, аннене - шоколад". Зате всі родичі вивчили  слова "так", "ні", "хочу", "дай", "дядя", "бабушка", хто така Маша і що магазин то не журнал :). Далі був період швидкого поповнення словникового запасу. Оскільки більшість інформації сприймалося на слух, то і помилок було безліч. Так народжувалися нові слова - чантал, хамурт, ешортман тощо. Турецьку бабусю діти і досі називають anneanne (замість babaanne), бо саме це слово почули від племінників першим. А в українській мові, як відомо, немає різниці між мамою мами і мамою папи.
 Для меншої дочки турецька вже є рідною, але й українську намагаємося не забувати. В свої 2.5 роки вона вже може правильно скласти коротке речення обома мовами. Саме малеча часом видає таку неймовірну сміхоту, що вся родина падає під стіл. Оскільки стається це все частіше, то з'явилося бажання записувати за нею. Надто вже хотілося нічого не забути та не пропустити. Згодом проявилися і деякі закономірності, якщо так можна висловитися про цей хаотичний творчий процес.
Усі перли дітей-білінгвів насправді досить легко класифікувати. Більш детально про це можна прочитати тут. А я і собі спробувала виділити кілька груп:

1. Один+bir+ще один
Найчастіше зустрічається саме такий варіант, коли дитина з кожної мови обирає і використовує в одному реченні  ті слова, які їй легше вимовляти/краще запам'яталися/просто подобаються:

Сінек гулять гітті - Муха вилетіла у вікно
Хочу су, хочу чорбу, баньо не хочу - Хочу воду/супчик; купатися не хочу
Гулять істемійорум - Не хочу гуляти
Чок красиво, чок холодно, чок далеко дегіль - Дуже гарно/холодно; не дуже далеко
Бен пісяла, бен поїла - Я пісяла/поїла
Бенім папа, бенім мама - Мій папа, моя мама
Доктор болить япти - Доктор зробив щеплення

2. Кітпес
Цікавіше стає, коли дитина починає імпровізувати та поєднувати кілька мов в одному слові. Результат таких морфологічних експериментів абсолютно не передбачуваний і дивує навіть самого автора:

Кушамійорум, пісiйорум - не кушаю/ yemiyorum, пісяю/çiş yapıyorum
Котікджім, котікум - котенятко,мій котик/kedicim, kedim benim
Сорочкам - моя сорочка/gömleğim
Сосискалар - сосиски/sosiler
Окул сумкаси - портфель/okul çantası
Сонечкомуз - наше сонечко/güneşimiz
Собек - собака+köpek

3. Труднощі перекладу
Наступний рівень словотворення - коли дитина спілкуючись однією мовою намагається використати мовні конструкції чи усталені вирази з іншої. І починає пити суп та цигарки (жартома звісно), а компот їсти ложкою:

Робити їжу/спорт/малювання - yemek/spor/resim yapmak
Грати танець - dans oynamak
Очень спасибо - çok teşekkürler
Очень спала - çok uyudum
Від тут, від там - buradan, oradan
(Боїшся) від мене - benden (korkuyorsun)
(Дістань щось) від кишені - cepten
Маленькі гроші - ufak bir para
Папа, ти кушала/прийшла?/Це моя папа- всі в нас вдома жіночого роду, і папа також, бо в турецькій же немає жіночого, чоловічого та ін.родів.

 B майбутньому основною мовою в дітей швидше за все буде турецька. Але сподіваюсь i українську вони будуть розуміти, а може навіть і як читати/розмовляти нею також не забудуть. Принаймні поки що старшій в Україні потрібно десь три дні, щоб повністю адаптуватися і розмовляти без помилок. І звісно потрібно продовжувати працювати  в цьому напрямі - вдома розмовляти українською (за принципом постійного дублювання сказаного обома мовами або ж розділення, коли кожен з батьків розмовляє лише своєю рідною мовою), читати разом українські книжки, дивитися українські мультики і тд.



Немає коментарів:

Дописати коментар