неділя, 25 жовтня 2015 р.

Пудинг Ноя, або Ашуре

 День Ашуре (Aşure günü) - свято закінчення траурного посту Matem orucu; десятий день священого місяця Мухаррем; піст, що триває 12 днів (за числом шиїтських імамів) пов'язаний з вшануванням пам'яті загиблих в битві при Кербелі, а день його завершення -  з подякою Богу за порятунок четвертого імама.
 В цей день загинув онук пророка Мухаммеда Хусейн. Він був молодшим сином дочки пророка Фатіми та імама Алі, якого шанують шиїти та алеві. Щоб уникнути міжусобиць, Хасан, старший брат Хусейна, за винагороду та гарантії безпеки відмовився від титулу халіфа на користь правителя Муавії. Після смерті старшого брата Хусейн став головою роду Алідів, однак тривалий час не втручався в політику. Після смерті халіфа Муавії активізувалася шиїти з Куфи, колишньої резиденції Алі. Вони визнали Хусейна своїм імамом та прохали його очолити повстання проти халіфа Язида. Припускають, це було організовано з метою усунути Хусейна таким чином, щоб вина за вбивство не впала на халіфа. Відгукнувшись на заклик куфійців, Хусейн попередньо послав до Куфи двоюрідного брата Мусліма ібн Акіла для підготовки повстання. Мешканці Куфи присягнули йому на вірність. Однак щойно Муслім відправив добру звістку Хусейну, його схопили та стратили. Хусейн дізнався про це вже дорогою до Куфи. Невеликий загін (всього 72 людини, включаючи жінок та дітей) потрапив у пастку поблизу міста Кербела. Проти них вийшло чотиритисячне військо. Спочатку ніхто з воїнів не наважився напасти на Хусейна, не бажаючи брати на себе відповідальність за пролиття крові онука Мухаммеда. Однак все ж він та його люди були схоплені та закатовані до смерті. Жінок та дітей, в тому числі сина Хусейна, рік утримували в полоні. Трагедія в Кербелі спричинила остаточне об'єднання прихильників Алідів у боротьбі проти династії Омейядів (низка шиїтських повстань проходила під гаслом «помститися за кров Хусейна»).  Хусейн був визнаний «найбільшим мучеником», а Кербела стала однією зі святинь і місцем паломництва шиїтів. Саме загибель сина імама Алі поглибила розкол між шиїтами та сунітами. Для шиїтів та алеві це важливий момент, коли послідовники Алі остаточно відокремилися, щоб у майбутньому сформувати різні течії ісламу.
 Посту в цей день дотримувався пророк Мухаммед, бо саме 10 мухаррема він прибув з Мекки до Медіни, врятувавшись від убивць. Пізніше, коли був встановлений обов'язковий піст в Рамадан, піст в день Ашуре став у сунітів добровільним. У алеві Matem orucu (або Muharrem orucu) є обов'язковим. До того ж він суттєво відрізняється від посту сунітів, так як м'ясо їсти заборонено взагалі протягом всіх 12-ти днів. В цьому алеві близькі до християнської традиції.
 Однак найцікавіше попереду. Історія ашуре своїм корінням сягає до подій Старого Заповіту. "Ашaра" в перекладі з арабської означає десять. Це число має сакральне значення, оскільки  за переказами саме в день Ашуре Бог явив десять див десятьом пророкам. При чому ці дива у викладенні сунітів та алеві відрізняються. Так, за різними версіями в цей день Адем (Адам) вперше зустрів Хавву (Єву); ковчег Нуха (Ноя) пристав до суші; Ібрахім (Авраам) був врятований від вогню; були врятовані сини Авраама Ісаак/Ісмаїл; Якуб (Яків) прозрів; Юнус (Іона) врятувався з черева кита; Ейюп (Іов) зцілився від прокази; Юсуфа (Йосипа) врятували з колодязя, де його залишили помирати брати; Моісей врятував свій народ від армії фараона, провівши по дну Червоного моря/отримав скрижалі на горі Синай; Ісус вознісся на небеса. У алеві ця дата вказується як день народження пророка Алі. Мусульмани також вірять, що в цей день настане кінець світу.

 Ашуре - святкова страва, яку готують по закінченні 12-тиденного траурного посту, що вшановує пам'ять мучеників Кербели. Шиїти та алеві святкуючи, дякують Богу за порятунок сина імама Хусейна Зейна-ель Абідіна.
 Старовинний тисячолітній звичай приготування цієї ритуальної страви з плином часу стали прив'язувати до різних подій, збагачувати деталями, змінювати та універсалізувати. Так, є кілька варіацій на тему походження цієї страви. В турків особливо популярна історія про те, що коли закінчився Всесвітній потоп і ковчег пристав до гори Арарат, щоб подякувати Богу за спасіння, було влаштовано свято. Ной приготував страву із залишків всіх продуктів, що були на ковчезі. За легендою, до її складу входило більше 40 компонентів. Тож це і було перше ашуре. Тому цей десерт ще називають "пудингом Ноя" (Noah's pudding). Про древність традиції свідчить факт присутності схожих ритуальних страв у різних народів. Так, в Україні це кутя, у Вірменії - ануш-абур, в Греції - коливо. В Азербайджані в день Ашуре готують схожу, але не солодку страву - хедік. Пов'язана з ним легенда розповідає, що коли загін імама Хусейна був оточений в пустелі, діти плакали від голоду. Тоді матері, щоб відволікти їх, зібрали камінчики та кинули в казан з водою, вдаючи, наче готують їжу. І сталося диво - Аллах перетворив каміння на хедік.
 Існують також інші версії походження страви. Алеві розповідають древню легенду: Батько Сонце, щоб віддячити Матері Землі, приготував особливу страву, узявши по трохи з усіх її дарів. Слово "аш", що походить з шумерської та арійської, означало зерно/їжу. Була у Месопотамії і богиня землеробства (зерна) Ашнан. Вона разом з богинею тваринництва Лахар були послані богом Енкі на допомогу людям. Багато інших жіночих божеств також зберегли в іменах цю проточастку: фінікійська Ашера, хеттська Ашерту, амморейська Ашрату, Ашторет-Іштар-Астарта у древніх греків та вавилонян. Слово збереглося до сьогодні в різних мовах як самостійне, або трансформувавшись y співзвучні. Наприклад, в перекладі з курдської aş означає млин, азербайджанською це плов, та й в звичних нам словах кАШа та лавАШ теж знаходимо ту ж частку. Але це вже тема для інших досліджень.
Ашнан - богиня зерна у древніх шумерів (зображення на глиняних табличках)
 Турецькі господині готують ашуре великими порціями та пригощають всіх рідних та сусідів. В кожної є свій власний рецепт та секрети приготування. Набір інгредієтів може змінюватися, але завжди будуть присутні пшениця, нут, квасоля, горіхи та сухофрукти. Зазвичай алеві використовують не менше 12 компонентів. Але чим більше, тим краще, тим "багатше" вийде частування і буде привід до заздрощів у сусідок. Чоловік розповідав, що в дитинстві вони з братами про всіх "тейзе" з їх квартала судили по тому, хто яке готує ашуре ))).
 Можна спробувати ашуре, відвідавши в ці дні джемеві:
Джемеві в Окмейдани



Для тих, хто хоче спробувати приготувати цей десерт (чи то пудинг, чи то суп) самостійно, раджу пошукати рецепти в інтернеті.
 Ну а для зовсім ледачих є вже готові набори.

 Читайте також:

Магія древніх тюрків


Немає коментарів:

Дописати коментар