Показ дописів із міткою Почаїв. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Почаїв. Показати всі дописи

вівторок, 7 лютого 2017 р.

Облога Почаївського монастиря



 У подарунковому ілюстрованому виданні, присвяченому історії Османської імперії, я натрапила на несподівану знахідку. Яким чином на сторінках книги про військові подвиги та звитягу османів раптом опинилася православна ікона?
 Як виявилося, на гравюрі XVIII ст. зображено реальну історичну подію, а саме облогу Почаївського монастиря турецьким військом в 1675 році. Легенда оповідає про дивовижний порятунок  обителі Богоматір'ю, що стала на захист християн. В працях митрополита Іларіона (Огієнка) можна знайти церковну версію подій.
 В результаті першого етапу польсько-турецької війни в 1672р. було підписано невигідний для Речі Посполитої Бучацький мирний договір. Оскільки поляки не могли змиритися з втратою значної частини підконтрольних тероторій, зокрема Поділля, Брацлавщини та частини Київщини, через короткий проміжок часу договір було порушено. Військові дії тривали в основному на українських землях. Міста та села на шляху обох армій нещадно грабувалися. Населення знищувалося або потрапляло в полон. Гетьман Петро Дорошенко, заключивши союз з султаном Мехмедом VI, не отримав в результаті нічого, крім понівеченої та пограбованої землі. Недарма цей період в історії України залишився в пам'яті народу, як Руїна.
 Влітку 1675 року турецько-татарське військо під проводом хана Нурредіна оточило Почаївську обитель. Хоч церковна версія наголошує на відсутності укріплень, та все ж монахи протрималися в облозі три дні. Очевидно, що певні фортифікаційні споруди таки були, та й захищали його не лише молитвами, а й зі зброєю в руках мешканці сусідніх сіл, що знайшли тут притулок під час ворожого нападу. За легендою, ігумен Йосип Добромирський переконав братію і мирян звернутися до небесних заступників: Пресвятої Богородиці і преподобного Іова Почаївського. Ченці та миряни молилися, припадаючи до чудотворного образу Божої Матері і до раки з мощами преподобного Іова. 
 Вранці 5 серпня (23 липня за старим стилем) зі сходом сонця знову розпочався штурм обителі. Ігумен звелів співати акафіст Божій Матері. Тоді над храмом раптово з'явилася Богородиця, оточена янголами. Преподобний Іов поруч з Божою Матер'ю молився про захист обителі. Татари почали стріляти, але стріли поверталися назад. Ворог в паніці відступив.
 Почаївське диво пізніше  було намальоване в соборі на лівій стіні, а також при вході в Печерну церкву, де лежать мощі преподобного Іова.
 Також інша легенда оповідає, що при облозі монастиря турками одному монахові вороги відтяли голову. Монах узяв свою голову в руки і пішов з нею в собор до ікони пресвятої Богородиці — поклав свою голову перед Нею і тоді упокоївся.
 Уфологи ж впевнені, що насправді мала місце поява НЛО, так як в свідоцтвах очевидців йде мова про яскравебіле  світло та "силове поле". Хоча можливо є і більш просте пояснення. В тій війні на боці турків воювали й козаки під проводом Дорошенка, якого султан призначив санджакбеєм, тобто правителем санджаку (провінції). Намісник представляв владу султана на захоплених територіях, а під час військових дій мав повноваження командувача збройними силами санджаку. Тобто військо могло просто отримати наказ про відступ. Тим більше, що турецькі джерела не повідомляють ні про які дива. А от поляки були зовсім не проти поширити легенду про втручання вищих сил. 



Петро Дорошенко (1627-1698) до останнього намагався знайти вихід з політичної кризи та створити незалежну українську державу. Зрештою, під тиском обставин змушений був зректися булави. Останні роки життя провів в Російській імперії. До речі, йогр правнучка Н.Гончарова - дружина О.С.Пушкіна.

Мехмед IV (1642-1693рр.) вів щодо України непослідовну політику, підтримуючи одночасно різні ворогуючі козацькі угрупування. Порушивши угоди, укладені з Дорошенком, прагнув перетворити українські землі на провінцію замість протекторату, як було обіцяно. До речі, його матір'ю була українка Надія - Турхан Хатідже султан.

Читайте також:

Секрети будівлі банку Зіраат

Балтаджи Мехмед-паша та Катерина І

Легенди палаццо Корпі