понеділок, 27 квітня 2015 р.

Григорій V, патріарх Константинопольський



Григорий V (Ангелопулос) (1746-1821) - Константинопольський патріарх в 1797-1798, 1806-1808, 1818-1821; священномученик, канонізований Елладською церквою в 1821.

 Народився майбутній патріарх в 1746 році в Дімітсані (Греція). Навчався у своєму рідному місті, а згодом в Афінах у відомого педагога Дімітрія Води. В 1767 році переїхав до Смірни (Ізмір), де продовжив навчання у богословській школі. Через деякий час переселився на Строфадські острови у Егейському морі, де прийняв постриг в одному з монастирів. Пізніше проживав на острові Патмос у монастирі Іоанна Богослова. Звідти знову переїхав в Смірну на запрошення митрополита Прокопія, який рукопоклав його у сан архідиякона. Став відомий у наукових колах завдяки своїм перекладам бесід Іоанна Златоуста. Пройшовши всі ступені ієрархії, у 1785 був обраний митрополитом Смірнським.
 Зайнявши Константинопольський престол в 1797, змушений був залишити його через інтриги та наклепи, але згодом його двічі переобирали. Безкомпромісно переслідував  зловживання серед представників духовенства, піклувався про освіту священнослужителів, займався книговидавництвом. За його сприяння було відремонтовано церкву св.Георгія, постраждалу від пожежі 1738р. Став патріархом втретє у 1818 році, коли вже йшла підготовка до грецького повстання. Хоча достеменно не відомо, чи був Григорій V учасником таємних організацій на кшталт "Філікі Етерія", його запідозрили у зв'язку з повстанцями. В березні 1821 року, коли Олександр Іпсіланті перейшов Прут, щоб почати повстання в Румунії, Григорій V публічно відлучив його від церкви. Проте це не відвернуло розправи над константинопольськими греками, що настала, коли почалося повстання на Пелопонесі. Сам патріарх 10 квітня 1821 року у перший день Великодня прийняв мученицьку смерть від рук озвірілого натовпу. Його тіло провисіло на воротах патріархії три дні. Греки, побоюючись переслідувань, не наважувалися викупити його. 



 Достеменно не відомо хто саме викинув тіло мученика у море, але 16 квітня грецькі моряки з російського судна підібрали його і доставили в Одесу. 19 червня 1821 року останки святого упокоїлися в грецькому Троїцькому храмі. Імператор Олександр І надіслав для мощів патріаршу ризу та митру з хрестом, що належали патріарху Московському Нікону. В 1871 році останки святого перенесли до кафедрального собору Афін.
Статуя патріарха Григорiя V біля входу в Афінський університет
Гробниця патріарха в Афінах. Святого Григорія греки прозвали Етномартірас - "мученик нації".
В пам'ять про його трагічну смерть головні ворота Константинопольського Патріархату зачинилися назавжди.

Дослідник історії Константинопольської церкви Іван Соколов на початку ХХст. писав: "...Особливо важливе значення мала для греків жахлива смерть знаменитого патріарха Григорія V. Вона зробила цього ієрарха святим і мучеником у свідомості всього народу, затаврувавши султана, закріпивши за ним епітет "убивці", знищивши будь-яку думку про примирення, перед обличчям всього світу виправдала греків у їх прагненні повалити ненависне їм іго і загалом здійснила величезний вплив на хід подальшої боротьби греків. <…> Церковний лідер, вселенський православний патріарх, духовний отець і представник всього грецького народу, повішений на воротах патріархії на Великдень, страчений ганебним чином без розслідування та суду, - це в очах греків було подією надзвичайно важливою, прикладом істинного виконання обов'язку кожного християнина, принесенням себе в жертву заради спасіння інших, муеничеством за віру і батьківщину. Тому смерть Григорія V релігійно освятила та морально возвисила у свідомості греків їх боротьбу з турками.<…> Самі турки згодом були вкрай здивовані, коли зрозуміли, що кончина мученика, замість того, щоб припинити повстання, розширила та утвердила його."

Немає коментарів:

Дописати коментар